У Києві пройшла Перша міжнародна конференція GEODIGITAL UKRAINE 2019 .
«Цифрова економіка неможлива без актуальної оцифрованої інформації, що має все більшу вагу для створення якісних IT -рішень в кожній сфері, зокрема в агросекторі. Аби рухатися далі, нам вкрай важливий міжнародний досвід в цій царині », – зазначила заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова .
Наша країна поки відстає на цьому шляху, володіючи здебільшого масивом застарілих і розрізнених даних, на базі яких неможливо приймати ефективні рішення. Брак актуальної геоінформації ускладнює процеси координації дій органів державної та місцевої влади, управління інфраструктурою, територіального розвитку та реагування у надзвичайних ситуаціях.
З метою створення засад для розвитку галузі геоінформаційних технологій 23 травня в Києві пройшла Перша міжнародна конференція GEODIGITAL UKRAINE 2019 . Захід зібрав міжнародну експертну спільноту для обміну досвідом та започаткування платформи для об’єднання практичних рішень бізнесу з потребами держави.
Ключовий фокус – використання сучасних геотехнологій для розвитку й ефективного управління галузевою інфраструктурою. Організаторами конференції виступили Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та ГС «УкрГео».
«Поступово країна рухається у бік більшої прозорості й відкритості. Сьогодні Держгеокадастром надаються вже понад 20 електронних послуг,» – відзначила перший заступник Голови Держгеокадастру України Людмила Шемелинець ,
Так, завдяки започаткуванню співпраці з державними та місцевими органами влади, використанню сучасних цифрових і супутникових технологій та інноваційного обладнання вже було реалізовано низку масштабних проектів. Зокрема, створена Публічна кадастрова карта України, реалізовано унікальний проект з коректування схеми розташування та оцінки стану теплових мереж м. Києва за допомогою тепловізійної аерозйомки.
Геодані – це основа для створення будь-якої похідної інформації: від орієнтації у просторі, прив’язки до конкретних даних з визначеними параметрами і геодезичною точністю – до створення повноцінної основи для ефективного управлінського рішення.
При цьому розвиток ринку геоінформаційних технологій в Україні гальмує низка проблем: відсутність сучасних галузевих стандартів, брак кваліфікованих кадрів та запиту на ефективні рішення, а також недостатня фінансова підтримка сфери на рівні держави.
До прикладу, генеральний план, що є обов’язковим для кожного міста, створюється на основі топографічної карти. При цьому більшість існуючих топографічних карт українських міст були створені ще в 70-80 -х рр. Незважаючи на це, часто ці застарілі дані беруться за основу актуальних генпланів. Звісно, при такому підході геть не йдеться про ефективність планування та розвитку територій, що є особливо актуальним в ході державної реформи децентралізації. Адже це безпосередньо впливає на економічний розвиток, інвестиційну привабливість регіонів, якість життя і безпеку громадян.
Під час Конференції спікери з Норвегії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Грузії поділилися з учасниками світовими трендами у сфері, презентували новітні геоінформаційні технології та успішні приклади практичної інтеграції геоданих для вирішення галузевих проблем.
Джерело:Моніторинг преси про діяльність Держгеокадастру та реформування сфери земельних відносин.
